“Переверетні в погонах” vs судді: хто гірше?

Нещодавно одне адвокатське об’єднання похизувалося новою справою. І нібито нічого нового - поліція підкидає наркотики, є свідки, є докази - але цього разу дивує рівень нахабства, з яким “переверетні в погонах” коять “правосуддя”.

Уявіть собі ситуацію: Київ вночі, сидите ви в своїй запаркованій автівці разом з другом та обговорюєте справи. Раптом під’їжджає поліцейська автівка, з якої виходять поліціянти, підходять до вас та говорять, щоб ви пред’явили свої документи.

Звісно, ви демонструєте їм своє водійське посвідчення, але їм цього замало, та вони просять вас покинути автівку, попередньо діставши всі речі із кишень і сумки, та поклавши на переднє сидіння. Ви слухаєтесь дужих хлопців, адже це поліціянти та проводять вони звичайнісіньку перевірку, все нібито за законом… але ключове тут “нібито”! І поки ви виходите з автівки, один з поліціянтів дещо знаходить серед ваших речей, якусь речовину у фользі, і з такою неправдоподібною акторською грою (наче робить це в сотий раз та наче самому вже набридло, але що поробиш - це частина роботи), видає вам: “Ну, що? Попався?!” А ви, не зрозумівши, що сталося, дивитесь на годинник, потім на друга, і звертаєтесь до поліціянта з проханням: “Будь ласка, тільки дружині не кажіть”. І було б смішно, якщо б не було настільки гірко та огидно від того, що відбувається, бо поліціянт «схопив вас на гарячому» не через нічне спілкування з другом чи то з подругою, а через знайдений незрозумілий згорток фольги з не менш незрозумілою речовиною всередині. Ні, це не був залишок шоколаду, який ви не доїли під каву. І взагалі серед ваших речей не буває нічого незрозумілого, що могло б бути завернуте у фольгу. Це точно не ваше. І що робити, коли виникає така ситуація?Коли ти, несподівано для себе, виявляєшся «власником» наркотиків? Коли ти не від кого не переховувався, а тобі поліцейські кричать: “Попався!”?  Словом, що робити, коли раптово відбувається таке “дикунство”, про яке навіть ніколи б і не подумав?

Ось в такій ситуації опинився мешканець нашої столиці, громадянин С., у березні 2017-го. І в цій ситуації йому стало очевидно, що нічні поліцейські - ніхто інший, як “переверетні в погонах”, а він цієї ночі - їх жертва. І поки наш герой розмірковував, що взагалі коїться, поліціянти вже встигли викликати оперативно-слідчу групу, та заспокоїти хлопця, мовляв все обійдеться, тільки доведеться заплатити штраф і на тому все скінчиться. В той час, коли приїхала оперативна-слідча група, один з поліціянтів пішов шукати понятих. Ось тут, кожен уважний читач скаже: Хвилиночку! Яких понятих, якщо предмет у фользі вже був вилучений співробітником правоохоронних органів?! Але про яку логіку може бути мова, коли все і так зрозуміло? Не зрозуміло інше - те, що викликає нестримне обурення з приводу максимуму нахабності деяких сучасних поліціянтів, а саме складання протоколу на місці подій таким чином, що в ньому виявилися підписи понятих, які, по суті, підписались під тим, чого не бачили: не бачили хто у кого за яких обставин та що вилучив. Цей факт ще спливе під час судового засідання, але тоді ані постраждалого, ані свідка (друга, який з ним був тієї ночі в автівці) і слухати не стали, наче все, що вони говорять - це не аргументи. Натомість, постановою суду 1-ї інстанції було вирішено заарештувати молодого чоловіка на 10 діб. На підставі чого, запитаєте ви? А ось чого…

По-перше, на підставі, по суті, сфабрикованого протоколу огляду місця події, який поліціянти почали складати аж через півгодини після того, як вилучили невідомий згорток. Ця розбіжність в часі - це факт, який потім був зазначений у всіх документах: у витязі з ЄРДР, постанові про призначення судової експертизи та постанові щодо визначення речових доказів та їх передачі на зберігання, і навіть в постанові про закриття кримінального провадження (зазначимо, що в даному випадку «діяння» громадянина С. було перекваліфіковано зі злочину на адмінправопорушення). Мало того, що на цей обшук у поліцейських не було підстав, згідно з КПК України, так ще й сам огляд місця події був проведений з безліччю порушень, головним з яких було самостійне вилучення згортка з порошкоподібною речовиною поліцейським, який, фактично, самостійно провів слідчу дію.

Ось і маємо те, що маємо: без ухвали слідчого судді на проведення огляду транспортного засобу громадянина С. поліціянтами був проведений обшук та вилучення у нього підозрілих предметів.

По-друге, відсутність понятих в момент обшуку та вилучення знайденої речовини, ніяк не здивувало суддю під час судового засідання. Навпаки,  суддя вирішив стати на сторону поліціянтів, мовляв, де ж вночі набратися тих понятих для проведення подібних справ. Нахабство цієї справи приголомшує, чи не так?

По-третє, ігнорування показань свідків. А саме, супутника постраждалого, який тієї ночі знаходився разом з ним в одній автівці, за об’єктивного свідка ніхто не вважав, тому його показання взагалі не було взято до уваги.

І ще одне… в рапорті поліцейських, складеному вночі, чорним по білому було написано про вилучення не якоїсь там невідомої речовини, а саме амфетаміну. При цьому, вага згортка фольги там була вказана точнісінько до сотих грама. Тобто наші поліціянти вже такі досвідчені в справах вилучення амфетаміну, що без будь-якої експертизи, ось так, як кажуть “на глаз”, можуть визначити характер та властивості порошкоподібної речовини та її вагу.

Всі вищезгадані протиріччя, на які протягом всього процесу вказувала сторона захисту, не тільки не змусили суддю засумніватись в належній об’єктивності пред’явлених поліцією доказів, а, навпаки, посприяли винесенню хибного рішення щодо цієї справи, у формулюванні якого стверджується про «незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (в невеликих розмірах)».

В описаній вище ситуації адвокату вдалося ціною величезних зусиль та конфлікту із суддями домогтися зміни рішення про арешт громадянина С. на рішення про накладення на останнього штрафу. Однак, таке завершення подібних справ швидше виняток, ніж усталена практика.

Додамо, що згідно із статистичною інформацією, опублікованою на сайтi Генеральної прокуратури України, за останні 9 місяців 2017 року подібних справ зареєстровано близько 11 тисяч. І це лише офіційна статистка, довіра до якої зазвичай невелика. Тож можна собі уявити, яка кількість невинних людей стає жертвою такої практики, зважаючи на тотальну безкарність «переверетнів в погонах».

Резюмуючи, треба сказати, методика «підкидання» пакетиків, патронів та інших заборонених речей досить відома. Але більш за все бентежить той факт, що й досі вся наша судова система, яка прогнила на всіх своїх рівнях, і “переверетні в погонах” - це частки одного цілого: свавілля та безкарності представників судової системи, котрі стали нахабними вже до такої міри, що відверто ігнорують навіть очевидні розбіжності, які однозначно спростовують вину підозрюваного.

Тарас Балицький, адвокат, керуючий партнер  АО "DEXTRUM"